28 февраль лунэ ассьыс нимлунсэ пасйяс Фёдор Егорович Конев

Тонъя лунэн олыгад, быдчема пӧлэс сьӧкыдьясэн, зэй колэ пӧмнитны важъяяссэ, мыля воддяыс ортсалэ миян лоны мортэн. Тӧдны важся вӧӧлэмторъяс, а мед ыджыд, абу вунэдны йӧзсэ, кодъяс пуктісныс ыджыд пай ми районанум, Ямаланум и Россия пасьта. Уна сяма йӧз рӧдитчис Лорвож районын. Кодке лойи спортсменэн, пу да лыы вундысьӧн, но выйымесь и сэтшӧмъяс, код ассьыс олӧмсэ пуктіс гижэм вылэ, кыыбуръяс да кино карысен. Ны костын – миян ӧтік вӧлэсьтса морт Фёдор Егорович Конев.

Важъя олысьяслы ми районсюнум, а медчасэ Мыжысаяслы зэй бура тӧдса тая нимыс: кинодраматург, кинемотаграфистьяс Союзэ пырысь, уна во «Беларусьфильм» киностудияысь уджалысь.

28 февраль тӧлысе сылы тырас 87 ар. Фёдор Егорович пыр зэй шонда касьтылэ важъя Мыжысӧ, кытэн сыа оліс, велэдчис челядь дыръяыс. Уна гижэд выйым сы пэра помлась.

28 февраль вылас 1935 воын Мыжы вӧлэсьтын, изьватас семьяын, Егор Ефимовичлӧн да Аграфена Николаевна Коневяслӧн рӧдитчис мӧд челядь – пи, пуктісныс Федэр ним. Бӧрвыджык рӧдитчис нӧшта ӧтік вок. Ныа вӧліныс куименэсь.

Кор Федэрлы вӧлі квайт ар воис лёк юор, вошйема Ыджыд тыш. Став мужик рӧдсэ вошйисныс босьны тыш вылэ, сэк жэ и муні айныс. Никод из тэд, мый ныа медбӧрысь адденыс айныссэ. 1942 воын воис извещение, мый Егор Ефимович вошэма. Детинаыслэн олӧмыс зэй вежсис, хэть сыа дёля на вэлі, но мужык рӧдсьыс вӧлі мед ыджыдэн. Керкаас став сьӧкыд рӧбетасэ босьтіс ас вылас.

Сэгласнӧя быдмисныс Ольга чойныс и вокъясыс Федэр да Петра. Дёля керкаын, важъя пыысянын олісныс кык семья квайт во дорэ. Супрэтинӧй Рита чойыскед вӧліныс топ рӧднэйяс. Керканыс сулаліс Об бӧкас. «Шудӧн сылы вӧлі, мый рӧдитчис и оліс ыджыд Об берег дорас, код паськедчема катыдланяс… Федэр радейтіс сулоны креж дорас, дыр видедіс ва вылас и мыйке помлась пыр думатчис. Думатчыны сыэ велэдісныс книгаяс, мый радейтіс ныэ зэй». Сідь сыа гижис ас повесьтяс «Прӧщай, Никита».

Коневьяс видисныс кык мӧс, сыйэн гожэмнас колі турун карны и ныа ветлісныс сынэмен, пу пыжэн.

Кор тыш вылысь воис дядьыс, Иван Филиппович Конев, туч ӧтік рӧданыс мужик, сылэн семьяыс петі ооны мэд керка, кодэс небисныс. Ооны лои кокньыджык, вӧлі кодлысь сӧвет босьны. Иван Филиппович быдчемаэн кучис ортсооны. Олӧмыс муні воде.

Дёлясянь Фёдор Егорович радейтіс лыддзысьны керосиновэй лампа дорын и видедны кино клубын, код вӧлі лэсьӧдэма вичкоысь. И кудь ачыс бэрвы гижис «…Алтарь местэас эшаліс известкаэн белитэма парусина. Стен вылас эшалісныс вождъяслэн портретъяс и лозунгъяс. Сценаыс вӧлі карэма плахаысь, сэн петкедлісныс ас йӧзлэн карэма концертъяс, а кор кутшӧмке торжество кэ, сэк пызан сайын ветчема гӧрд нойэн пукаліс президиум, а суббета лунэ рытнас став стулъяссэ вештолісныс стен бэкас и йэктісныс аккардеон кузя…» Сыа вэлі Ыджыд тыш бӧрса пӧра. Мамыс куим челяден ки вылас оліс зэй сьӧкта, и сыйэн Фёдор Егорович нетпыр из корлы деньга кино вылэ. Детинаяслы сы пӧраас из пыр удаччы сюрны клубе. Сьӧкыд думыштны, кудь ныа полісныс, кор из вермыныс дебсьыны киномеханиксьыс, и сыа шыблаліс ныйэ тагес саяс.

Велэдчыгас сыа из любит алгебра или тригонометрия уроксэ, сылы вӧлі гажтӧм. Дёлясянь лыддис, мый сыа оз коомысь воде вылӧ, сідз и петі. Зэй радейтіс лыддьысьны. Кулэма букваясыс вдруг лозялісныс и паледісныс сылысь вежӧрсэ.

Велэдчанинын олӧмыс вежсис и лои дельнэйджык, кор коллективыс тырис том велэдысьясэн, воисныс: Виктор Николаевич Криволапов, Антонида Фёдоровна Криволапова (Утюпина) и Антонида Павловна Витязева (Чердынцева). Том велэдысьяс вӧліныс институт бӧрын и вӧліныс во витэн только ыджыджыкесь Фёдор Егоровичысь. Виктор Николаевич нуӧдіс физика. Антонида Фёдоровна и Антонида Павловна велэдісныс роч кыы и литература. Ны воӧм бӧрын велэдчанинын кучисныс рӧбитны литературнэй кружокъяс, кодъяс бӧрвы и ортсалісныс бӧрйыны сылы профессиясэ.

Велэдчанин эштэдӧм бӧрын, корісныс пырны Литературнӧй институтӧ и сыа муні Москваӧ. Водьджык ыстіс сетче ассьыс кыыбуръяссӧ, но экзаменсэ сдайтны из кучы, мыля позис немеч кылысь. Сылы сетісныс совет мунны институт кинематографияас. Сэн сыэ кыысэ из коо сдайтны. Сыа сэн бура дорйысема, но уськедэма историясэ.

Воис бӧр. Иван Григорьевичи Истомин, слӧймедіс сыэ рӧбитны Салехардэ газетэ, но сьӧкыд олӧмыс бӧр ваедіс керкаас Мыжи вӧлэсьтэ. Воис пӧра мунны служитны. Военкомыс бараже гижэма кыыбуръяс и сыйэн дыр думатчема, ыстыны сыйэ армия или сетны пӧра мед лӧседчас институт кежэ. Фёдор Егорович мунэма армияӧ.

Служитіс кык во Забайкальеын. Вӧлі танкын командирэн, гвардии старшэй сержантэн. Армия бӧрын воис Мыжыӧ и воджык пырис рӧбитны собесэ, недыр кеже, а сесся сыа муні районнӧй газетэ. Редакторэн сэк вӧлі Тутолмин. Кызь куим арэн выльпэ муні Москвӧ и сэк нин бура сдайтіс экзаменсэ, пырис ВГИКе (Всесоюзнӧй государственнӧй институтӧ кинематографияӧ) сценарнӧй факультетӧ.

Статьяыслысь мэдӧд юкэнсэ лыддьӧ мэд номерас.

Коми листбоксӧ лэсьӧдiс: Наталья Вокуева.
Снимокъяс: интернет сайтысь, Конев семья кудйысь.